середа, 30 березня 2016 р.

Інформаційний паспорт як вимога часу

Даценко Олександр Васильович- вчитель географії

З кожним днем інформаційно-комунікаційні технології все глибше проникають у навчально-виховний процес, стають їх невід’ємною складовою. Настав той час, коли  охоплюють різні сфери суспільного життя і їх можна застосувати при викладанні всіх базових дисциплін: фізики, математики, біології, музики, фізкультури і т.д. На жаль, бурхливий розвиток інформаційної сфери суспільного життя створює все зростаюче навантаження на учасників навчально-виховного процесу в закладах освіти. Більшість шкіл дедалі більше відчувають відставання у задоволенні своїх інформаційних потреб. Це прямо впливає на рівень навчальної підготовки учнів, професійний рівень вчителів.
 Виникає потреба в пошуку ефективних шляхів, методів та інструментів опрацювання інформаційних потоків, відбору і донесення потрібного продукту до вчителя та учня. Важливо, щоб нова інформація вдало доповнювала навчальний матеріал , сприяла розширенню та поглибленню знань учнів. Вона має допомагати вчителю бути постійно обізнаним з останніми новинками педагогічної практики, науковими розробками, методичним матеріалом з конкретного предмету. Найбільш наближеними до виконання вказаної функції є інформаційні паспорти навчальних тем, головною перевагою яких є наявність повної, попередньо опрацьованої, вчасно поданої адресної інформації з навчальної теми. Така підготовка передбачає збір інформації, її «фільтрування» для потреб учня, систематизацію, підготовку в потрібній формі, зберігання. Це спонукає до розробки та використання інформаційних паспортів навчальних тем.
Метою державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» є створення умов для розвитку освіти і науки, підвищення ефективності державного управління шляхом впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, забезпечення реалізації прав на вільний пошук, одержання, передачу, виробництво і поширення інформації, здійснення підготовки необхідних спеціалістів і кваліфікованих користувачів, сприяння розвитку вітчизняного виробництва високотехнологічної продукції і насамперед - конкурентоспроможних комп’ютерних програм як найважливішої складової інформаційних та комунікаційних технологій, сприяння переходу економіки на інноваційний шлях розвитку.
У сучасній науковій термінології дедалі частіше почали застосовувати поняття професійної компетентності. У новому тлумачному словнику української мови компетентна людина визначається як така, що має достатні знання з будь-якої галузі, яка з добре обізнана з певним предметом, тямуща, кваліфікована і має певні повноваження, права й владу [4].
У педагогічній науці поняття «професійна компетентність» розглядається як сукупність знань і вмінь, що визначають: результативність праці; обсяг навичок виконання завдання; комбінацію особистісних якостей; комплекс знань і професійно значущих особистісних якостей; певний вектор професіоналізації; єдність теоретичної та практичної готовності до праці; здатність виконувати складні культуровідповідні види дій тощо [3, c. 51].
Удосконалення інформаційно-методичної діяльності вчителя сьогодні дозволяє впровадити  ті  педагогічні технології, які орієнтовані на формування умінь здійснювати навчальну діяльність у наступних областях: пошук інформації, представленої на електронних носіях (літературні першоджерела, науково-практичні й навчально-методичні матеріали, копії документів), у тому числі на базі використання розподіленого інформаційного ресурсу локальних мереж і глобальної мережі Інтернет; створення самостійних робіт, у тому числі і комп'ютерних презентацій, на базі реалізації можливостей технології мультимедіа, геоінформаційних технологій; реалізація різних видів інформаційної взаємодії з досліджуваними об'єктами, процесами, явищами, які реально протікають, так і представленими віртуально електронними засобами навчання.
З 2011 року організована співпраця з ТОВ «Український інститут нормативної інформації». Така співпраця надала можливість  включились до роботи у  проекті  «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу», в основу якого покладено кілька принципів:
ü головним об’єктом  є власне інформація для користувача;
ü комп’ютерна техніка, Інтернет розглядаються лише як допоміжні засоби для інформування;
ü інформація, яка поступає до кінцевого користувача, має бути попередньо підготовлена.
Враховуючи те, що проект «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу» є комплексним, несе багато нового, він є інноваційним та обґрунтованим у часі. Він послідовно знайомить вчителів з новими рішеннями, враховуючи зауваження і побажання фахівців та користувачів, та спрямовує реалізацію проекту на місцях. А здійснюється це через журнал «Інформаційне забезпечення навчального процесу», який є складовою частиною журналу «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр».
Завдяки участі у проекті Українського інституту нормативної інформації вчителем розроблено паспорт методичного проекту «Інформаційне та методичне забезпечення навчально – виховного процесу з географії»
Основними напрямками діяльності вчителя географії є створення та використання інформаційних паспортів,  впровадження у практику роботи ефективної системи шкільного інформування, яка використовує нові види і форми інформації, сучасні засоби її обробки і зберігання. Головна увага приділяється доповненню загальнообов’язкового навчально-методичного матеріалу з географії та спрямуванню зусиль на розширення та поглиблення знань учнів з конкретних навчальних тем.
Найбільш значущими створеними методичними матеріалами є інформаційні паспорти навчальних тем. Такі паспорти – нова форма подачі навчальної та методичної інформації. Розробляються для формування в учнів системних знань з теми чи окремих питань, акумулювання педагогічного досвіду їх викладу, збагачення матеріалу сучасними відомостями. Таким чином, створюється база знань, яка накопичує навчальний матеріал та методичні розробки до нього.
Під час розробки інформаційних паспортів навчальних тем опрацювання інформаційного потоку здійснюється за єдиною технологією та відповідно до встановлених проектом вимог, а результати підготовки інформації  подаються у формі паспорта:
•  частина 1 «Джерела навчальної інформації»;
•  частина 2 «Рекомендації для вивчення теми»;
•  частина 3 «Додаткові навчальні матеріали»;
•  частина 4 «Самоперевірка знань»;
•  частина 5 «Творчі роботи»;
•  частина 6 «Джерела методичної інформації»;
•  частина 7 «Додаткові методичні матеріали».
У процесі розробки інформаційних паспортів комп’ютер розглядається як засіб накопичення великих обсягів інформації, а також як зручний інструмент для довідково-пошукової роботи. Інтернет застосовується для пошуку відсутньої інформації. Підготовлені вчителями паспорти друкуються у журналі «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» та журналі «Інформаційне забезпечення навчально – виховного процесу» (ТОВ «Український інститут нормативної інформації»).
         Впровадження інформаційних паспортів забезпечує:
1.     Підвищення якості та доступності сучасної освіти.
2.     Задоволення інформаційних, освітніх, обчислювальних, телекомунікаційних потреб учнів, учителів географії.
3.     Підготовку вчителів географії та учнів до активної діяльності в інформаційному суспільстві.
4.     Розвиток професійної компетентності вчителів географії шляхом використання нових інформаційно-комунікаційних технологій.
Використання інформаційних паспортів полегшує діяльність вчителя під час підготовки та проведенні  уроків, а також активізує діяльність учнів. Запропоновані паспорти є універсальними, що дозволяє вчителю  вносити зміни в залежності від особливостей класу.
Все це дозволяє досягти вчителю наступних результатів:
1. Підвищення мотивації учнів та  успішності.
2. Підвищення якості та інтенсивності роботи учнів.
В даний час на перший план виступає і необхідність створення бази інформаційних паспортів, яка описує педагогічну доцільність їх використання  засобами сучасних інформаційних технологій, методику, що забезпечує реалізацію цих можливостей з метою інтенсифікації освітнього процесу.

Використані джерела

1.     «Комп'ютерні технології у шкільній географії», А.С.Баранов, В.Г.Суслов, А.І.Шейніс, Видавничий дім «Генжер», Москва, 2004р.
2.     Матеріали Всеросійської науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті академіка РАО А. В. Дарінского. Російський державний педагогічний університет ім. Герцена, 2007р.
3.     В.М. Введенский. Моделирование профессиональной компетентности педагога // Педагогика. – 2003. - № 10. – С. 51-55.   
4.     Новий тлумачний словник української мови / укладачі В.Яремко, О.Сліпушко, Т.4. – К.: Аконіт, 2000. – С.305.   
5.     Підвищення кваліфікації керівників освіти за дистанційною формою навчання/ Олійник В.В., Биков В.Ю., Гравіт В.О., Кухаренко В.М., Жук Ю.О., Антощук С.В., Кліменко А.Л., Сябрук Т.І. / За заг.ред. В.В. Олійника. – К.: Логос, 2006.- 408 с.   
6.     http://geo.1september.ru/ - сайт «Все для вчителя географії»
7.     http://geo.mes.ru/ - сайт «Асоціація вчителів географії Росії»
8.     http://isot.boom.ru/stallii/001.htm - проект «Інтерактивна методика»

Додаток до статті



























Немає коментарів:

Дописати коментар