Використання інноваційних ідей здоров'язберігаючих технологій на уроках та у позаурочний час

Лещенко Т. В. -  вчитель основ здоров’я

Здоров’я дітей - одне з основних джерел   щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому. Нині проблеми збереження здоров’я дітей набувають особливої актуальності, оскільки дедалі помітнішою стає тенденція до погіршення його стану. На жаль, нинішня екологічна ситуація, нездорове харчування та стиль життя батьків призводять до збільшення захворюваності серед дітей.

Після народження діти перебувають в яслах, дитячому садку, школі. Таким чином, в освітніх закладах більшість з них перебувають до 18 років і є суб’єктами педагогічної взаємодії. Отже, їхнє здоров’я формує не тільки сім‘я, а й навчальний заклад.

            За даними моніторингового дослідження, яке адміністрація робить щорічно на початок навчального року,  можна побачити, що з кожним роком кількість здорових дітей зменшується. Так у 2015-2016 навчальному році було зафіксовано 37 % здорових дітей, у 2014-2015 навчальному році кількість практично здорових дітей не перевищувала 32 %.

Тому головним завданням у діяльності педагогічного колективу збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у вчителів, учнів та їхніх батьків. З цією метою в закладі була створена творча група вчителів-предметників з проблеми: «Використання інноваційних ідей здоров'язберігаючих технологій на уроках та у позаурочний час» до складу якої увійшли вчителі, які викладають предмет основи здоров‘я, фізичної культури, керівник спортивного гуртка, заступники директора з навчально-виховної та виховної роботи в закладі, а також медична сестра.

Мета сучасної школи - підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки. У класифікації освітніх технологій (управлінської діяльності, організації навчального процесу, виховної роботи та ін.) останнім часом виокремилася нова група - здоров’язберігаючі технології. Слід зазначити, що здоров’язберігаюча педагогіка не може бути представлена як конкретна освітня технологія. Разом з тим, поняття «здоров’язберігаючі технології» об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу з формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів. Усі педагогічні технології, якими користується вчитель на уроці, можуть бути визначені (кількісно чи якісно) за ступенем впливу їх на здоров’я учнів.

Деякі вчені пропонують виокремити поняття «здоров’яформуючі виховні технології», розуміючи під ним ті психолого-педагогічні технології, програми, методи, які спрямовані на виховання в учнів культури здоров'я, особистісних якостей, що сприяють його збереженню та зміцненню, формування уявлень про здоров'я як цінність, а також мотивацію на здоровий спосіб життя.

Працівники закладу, під здоров’язберігаючими технологіями, розуміють:

·         сприятливі умови навчання дитини в закладі (без стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

·         оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

·         необхідний достатній та раціонально організований руховий режим.

Комплексна програма здоров’я, що запроваджується в учнівському колективі, має складатися з таких компонентів:

·         валеологічна освіта;

·         фізичне виховання;

·         шкільна медична служба;

·         служба харчування;

·         служба здоров'я персоналу закладу;

·         шкільна психологічна служба;

·         соціальні служби;

·         участь батьків та громадськості.

Учителі-практики України, які працюють над цією проблемою (учасники проекту "Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю"), доповнюють зміст здоров'язберігаючих технологій поняттям «здоров’язберігаючі заходи» і реалізують їх через:

·         диспансеризацію учнів;

·         "Дні здоров'я" та туристичні походи;

·         шкільні спортивні свята;

·         бесіди про здоров'я з учнями;

·         бесіди про здоров'я з батьками;

·         вітамінізацію;

·         факультативи з проблем здоров’я та здорового способу життя;

·         ведення листків здоров'я та стіннівок на оздоровчу тематику тощо.

Діяльність загальноосвітнього закладу зі збереження та зміцнення здоров'я учнів лише тоді може вважатися повноцінною та ефективною, якщо в повній мірі, професійно та ефективно в єдиній системі реалізуються здоров'язберігаючі та здоров’яформуючі технології.

Перегляньте таблицю:

Структура	Критерії технологічності	Умови реалізації
Концептуальна основа: теорія та методологія, підходи, принципи	Концептуальність	Педагогічне розуміння ідеї
Змістові основи: загальні та конкретні цілі; конкретні складники здоров'язберігаючої освіти	Системність	Організаційно-методичне забезпечення
Технологічні основи: психолого-педагогічні умови організації здоров'язберігаючого навчально-виховного процесу	Адаптивність та адекватність	Спрямування на ідею цінності навчально-виховного процесу
Методи та форми роботи	Скерованість та відтворюваність	Педагогічна компетентність і майстерність фахівців, які реалізують концепцію
Діагностика результатів діяльності за підсумками реалізації здоров'язберігаючої технології «Школа здоров'я»	Результативність та ефективність. Можливість вимірювання результативності технології	Експрес-діагностика тамоніторинг стану здоров'я учнів у динаміці

Аналіз існуючих здоров'язберігаючих технологій в закладі, дає можливість виокремити такі типи технологій у сфері збереження та зміцнення здоров’я.

Здоро 'язберігаючі:

·         диспансеризація учнів;

·         профілактичні щеплення;

·         забезпечення рухової активності;

·         вітамінізація, організація здорового харчування (включаючи дієтичне);

·         заходи санітарно-гігієнічного характеру, пов'язані з респіраторно-вірусними інфекціями, зокрема грипом.

Оздоровчі:

·         фізична підготовка,

·         аромотерапія, 

·         загартування, 

·         гімнастика,

·         музикотерапія.

Технології навчання здоров’ю: (під час проведення уроків біології, основ здоров’я, фізичної культури,  факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ»)

·         гігієнічне навчання (раціональне харчування, догляд за тілом тощо); формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо);

·         профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами; 

·         статеве виховання.

Виховання культури здоров'я:

·         позасуб’єктні: технології раціональної організації навчального процесу, формування здоров’язберігаючого виховного середовища, форми організації здорового харчування (включаючи дієтичне);

·         ті, що відзначаються пасивною участю учнів: фітотерапія, офтальмо-тренажери тощо;

·         ті, що здійснюються за активної позиції учнів: різні види гімнастики, технології навчання здорового способу життя, виховання культури здоров’я.

Для досягнення мети здоров’язберігаючих освітніх технологій застосовуються такі групи засобів:

·         рухової спрямованості (фізичні вправи, фізкультхвилинки, динамічні перерви, лікувальна фізкультура, рухливі ігри та ін.);

·         оздоровчі сили природи (сонячні та повітряні ванни, водні процедури, фітотерапія, інгаляція, вітамінотерапія та ін.);

·         гігієнічні (виконання санітарно-гігієнічних вимог; особиста та загальна гігієна, дотримання режиму дня та режиму рухової активності, режиму харчування та сну та ін.).

Систематичний вплив на організм та психіку учнів може бути успішним лише за умови доцільного використання методів здоров’язберігаючого впливу.

Метод навчання - це впорядкована діяльність педагога, спрямована на досягнення визначеної мети навчання. Під методами навчання часто розуміють сукупність шляхів, засобів досягнення мети, вирішення завдань (І. Підласий), а, відповідно, завдання педагогіки оздоровлення вирішуються шляхом застосування методів здоров’язберігаючих освітніх технологій.

            Отже, на уроках основ здоров’я проводжу цілеспрямовану роботу з формування в учнів навичок здорового способу життя. В своїй роботі використовую здоров’язбережувальні технології:

Медико-гігієнічні технології: 

Поняття «здоров’я» - наріжне в медицині, на практиці медики давно вже займаються не стільки здоров’ям, скільки хворобами. У закладах освіти є обов’язковим використання профілактичних програм. Всі вчителі початкових класів закладу пройшли навчання та отримали сертифікат з навчання на засадах розвитку життєвих навичок вчителів.  В закладі працюють 2 тренери, які впроваджують превентивний проект «Захисти себе від ВІЛ».

До медико-гігієнічних технологій відносять контроль і допомогу в забезпеченні гігієнічних умов відповідно до регламентацій ДСанПІН ( щеплення, консультації, невідкладна медична допомога, заходи щодо санітарно-гігієнічної освіти школярів і педагогічного колективу, моніторинг динаміки здоров’я учнів, профілактичні заходи напередодні , наприклад, епідемії грипу тощо).

Фізкультурно-оздоровлювальніт технології:

            Направлені на фізичний розвиток учнів: гартування , тренування сили, витривалості, швидкості, гнучкості й інших якостей, що відрізняють здорову, треновану людину від фізично слабкої. Цьому сприяють як уроки фізичної культури, так і позакласні й позаурочні форми занять спортом: спортивні секції та гуртки, змагання.

Екологічні здоров’язберезувальні технології:

Ресурси цієї сфери здоров’язбереження поки що недооцінені й не сповна задіяні. Це виховання в школярів любові до природи, потреби піклуватися про неї. Мета цих технологій: створення екологічно оптимальних умов для життя і діяльності людей, гармонійних взаємин із природою. В нашому закладі дана технологія впроваджується через шкільний проект «».

Технології забезпечення безпеки життєдіяльності

            Їх головна ознака – використання психолого-педагогічних прийомів, методів, підходів для розв’язання завдань збереження і зміцнення здоров’я учнів і отримання необхідної професійної підготовки для роботи в цьому напрямі.

Використання оздоровлювальних вправ на уроках.

            Перерви під час уроку(фізкультхвилинки, руханки тощо) сприяють поліпшенню функціонування мозку, відновлюють тонус м’язів, що підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору й слуху.

            Щоб процес виконання фізичних вправ був цікавим для дітей, необхідно час від часу змінювати вправи, виконувати їх під музику, включати танцювальні рухи. Учням подобаються фізкультхвилинки, які супроводжують віршованими текстами.

Інтерактивні методи навчання під час викладання основ здоров’я.

            Інтерактивне навчання є однією з основних складових індивідуальної, групової, практичної діяльності. Інтерактивне навчання, на думку Е. Коротаєвої, це процес, занурений у спілкування. Уроки інтерактивного навчання надають учням можливості для формування основних пізнавальних і громадянських умінь., а також навичок і зразків поведінки в суспільстві.

Види спілкування на уроці:

·         за змістом (обмін знаннями), кондиційні (обмін психологічними або фізіологічними станами), мотиваційні (обмін цілями, думками, інтересами, мотивами), діяльнісне (обмін операціями, уміннями, навичками);

·         за засобами спілкування може бути безпосереднім та опосередкованим, прямим і побічним. Безпосереднє спілкування здійснюють за допомогою природних органів (руки, ноги, голова, голосові зв’язки).

Мета всіх здоров'язберігаючих освітніх технологій - сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті

У навчальному закладі найбільш доцільними є технології, які:

·         мають за основу комплексний характер збереження здоров’я;

·         беруть до уваги більшість факторів, що впливають на здоров’я;

·         враховують вікові та індивідуальні особливості учнів;

·         забезпечують запровадження цілей та змісту політики освітнього закладу зі зміцнення здоров'я учнів та формування здорового способу життя;

·         контролюють виконання настанов, зміст яких має здоров’язберігаючий та профілактичний характер;

·         постійно покращують санітарно-гігієнічні умови навчального закладу, матеріально-технічну та навчальну базу, соціально-психологічний клімат у колективі відповідно до сучасних вимог;

·         заохочують учнів до участі в плануванні оздоровчої діяльності навчального закладу та до аналізу виконаної роботи;

·         формують позитивне ставлення учнів до навчального закладу, взаємоповагу та взаєморозуміння між учителями й учнями та учнів між собою;

·         обґрунтовують умови послідовності в реалізації технології;

·         здійснюють періодичну оцінку ефективності технології;

·         залучають батьків до збереження та зміцнення здоров'я дітей;

·         практикують особистісно зорієнтований стиль навчання та стосунків з учнями;

·         створюють освітнє середовище, що забезпечує комфортні та безпечні умови життєдіяльності учнів і вчителів.

Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків потребує тільної увага всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров'я сучасних школярів, а про майбутнє України.

ПРИМІТКА:

Характерною ознакою новітнього часу є безперервна динаміка змін в економіці, політиці, науці. Більшість таких змін неможливо втілити в окремо визначеній школі, вони потребують втілення на державному рівні. Тому в просторі покращення якості освіти кожна школа змушена шукати свій шлях змін. Але, на нашу думку, і традиційні, і школи нового типу не вирішують головного питання нашого часу: як побудувати гуманну до учня школу, завдання якої буде не тільки дати дитині сучасні знання, а й зберегти та зміцнити її здоров'я? Думкою нашої творчої групи є ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЕКТУВАННЯ - створення моделі Школи сприяння здоров’ю.

Тож запрошуємо наших колег вчителів Куколівського, Бутівського НВК поділитися ДОСВІДОМ.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ:

Статті з журналів

Киричук О.В. Концепція виховання підростаючого поколінь суверенної України // Рідна школа. -1995. -№5

Сорока Т. В.Інтерактивні методи навчання на уроці// Основи здоров’я. – 2013. №9

Матеріали із газети:

Кравченко Л. Вплив різнобічного фізичного виховання на розвиток фізичних і моральних якостей учнів // Здоров’я та фізична культура. -2009. -№9 (141). -С.1-

Монографія:

Бойченко Т., та інші. Як виростити дитину здоровою. –К.Премєо – медиа 2001.

Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. -Тернопіль: Навчальна книга "Богдан",-2001. -Ч.2. -248 с.

Стандарти:

Інформаційний збірник   для директора школи та завідуючої дитячим садочком. –К: РА «Освіта України». – 2015. – 30-41 с.

Затверджено Міністерством освіти і науки України: Основи здоров’я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.1-11 класи. -К.: Початкова школа. -2001. -112 с.